У квітневому випуску Всеукраїнського журналу The Ukrainian Farmer вийшов матеріал головного агронома Tekom Agro Group В’ячеслава Наумчука про досвід роботи в умовах півдня господарств агрооб’єдання. Пропонуємо Вашій увазі оригінал тексту.
Мінімізація ґрунтообробітку, дотримання сівозміни, правильний підбір сортів та гібридів, а також увага до деталей забезпечують ефективне господарювання в умовах Півдня України.
В операційному управлінні компанії «Теком Агро Групп» – понад 25 тис. га в Одеському, Роздільнянському, Подільському та Білгород-Дністровському районах Одеської області. Тут працюють чотири агропідприємства – ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Агрофірма «Південна», ТДВ «Чорноморець» і ТОВ «Лиман». Структура посівних площ у нас сформована так, щоб половину з них займала зернова група (озима пшениця та озимий ячмінь), а іншу половину – озимий ріпак і соняшник. Восени минулого року під урожай-2025 озимої пшениці посіяли 9,4 тис. га, озимого ячменю – 3,4 тис. га, площі під ріпаком становлять 7,5 тис. га, а під посіви соняшнику запланували близько 4,5 тис. га. Також цьогоріч спробували нову для нас культуру – сочевицю. Нею для експерименту засіяли 300 га. На майбутнє, якщо будуть позитивні результати її вирощування в південній частині, то розглянемо можливість розширення площ під нею.
В цілому всі наші господарства вирощують і пшеницю, і озимий ячмінь, і ріпак, і соняшник. Сівозміна у нас здебільшого стабільна, утім, можемо іноді переглядати структуру посівних площ, зважаючи на кон’юктуру ринку та кліматичні умови року. Наприклад, висока маржинальність твердої пшениці та її попит на внутрішньому і зовнішньому ринках зробили для нас цю культуру привабливою для вирощування. На появу цієї культури у сівозміні вплинуло рішення щодо створення продукції з доданою вартістю. Тверду пшеницю в ТДВ «Чорноморець», що входить до нашої системи і працює в Одеському районі, вже вирощують упродовж декількох сезонів, адже ціна на неї значно вища, ніж на м’яку, а врожайність при цьому за ідентичних погодних умов та технології вирощування практично однакова.
Cочевицю також пробуємо вирощувати через високий рівень маржинальності. Витрати на сівбу та догляд за нею ідентичні із витратами на вирощування соняшнику, але сочевицю сіють на два місяці раніше, аніж соняшник, і відповідно вона встигає захопити ще наявну зимову вологу. При цьому ціна на неї така ж, як і на соняшник. І якщо врожай сочевиці можна отримати на рівні 2 т/га, то такої врожайності соняшнику, враховуючи досвід минулого аномально спекотного літа, можна й не досягти.
ВИКЛИКИ ВЕСНЯНОЇ ПОСІВНОЇ
Сочевицю ми встигли посіяти ще 7 березня, адже на той момент температура повітря і ґрунту дозволяла це зробити. Вся необхідна техніка в ТОВ «Агрофірма «Південна» була абсолютно готова, чогось додаткового, крім наявних агрегатів, нам не було потрібно – сіяли посівним комплексом HORSCH PRONTO і трактором JOHN DEERE 8370. Сівбу здійснювали на глибину 3-4 см з унесенням мінеральних добрив. Сіяли канадський сорт червоної сочевиці Maxim, що має високу посухостійкість та жаростійкість і характеризується стійкістю до абіотичних стресів, зокрема, добре витримує весняні приморозки у стадії проростків. Тож і нині, після нічних мінусових температур сходи у доброму стані.
А ось повноцінну сівбу соняшнику не можемо розпочати, зважаючи на нинішні погодні умови, що складаються на Одещині. Чекаємо відповідних температур не лише повітря, а і ґрунту. Натомість умови першої декади квітня, а саме сніг, мокрий сніг, дощ, низькі температури (подекуди й нижче 0°С), не сприяють сівбі. Оптимальна температура ґрунту для сівби соняшнику повинна бути на рівні +8+10°С.
Важливим чинником стабільного та рентабельного виробництва соняшнику є вирощування інноваційних гібридів. У нашій компанії в кожному районі і господарстві ми вирощуємо різне насіння – від 3 до 5 різних гібридів. Наприклад, у ТОВ «Ясні Зорі» маємо три відділення, які хоч і розташовані поряд одне з одним, утім, мають свою ґрунтово-кліматичну зону, ґрунти, відповідно, і свої особливості щодо вибору гібриду та технології його вирощування. Наприклад, у північній зоні (Подільський район) висіваємо переважно соняшник під Євролайтинг. Для півдня купуємо дороге насіння, стійке до вовчка раси F. На півночі висіваємо трохи дешевше – зі стійкістю до раси D. Також під умови кожного господарства обираємо гібриди різної стиглості: середньостиглий, середньоранній, для інтенсивної й екстенсивної технології. По соняшнику в нас стабільний вибір – гібриди від Syngenta, Limagrain, BASF, Lidea. Щороку в кожному господарстві закладаємо демоділянки – дивимось, як розкриває свій потенціал той чи інший новий гібрид, і тоді приймаємо рішення щодо введення його в структуру посівних площ.
А щоб у подальшому оптимізувати планування посівної кампанії, включаючи вибір оптимальних строків посіву, глибину загортання насіння та корегування норми висіву, фахівці агрономічної служби агрооб’єднання Tekom Agro Group спільно з фахівцями компанії «Сингента Україна», здійснили відбір проб на вміст вологи в метровому шарі ґрунту на кожні 10 см в усіх чотирьох підприємствах компанії. Так, вміст вологи в метровому шарі ґрунту у другій декаді березня, в «Агрофірмі "Південна"» становив 117-144 мм, в ТДВ «Чорноморець» – 111-122 мм, у ТОВ «Лиман» – 47-58 мм, у трьох відділеннях ТОВ «Ясні Зорі»: Мардарівка – 125-214 мм, Дібровка – 182-240 мм і Абамелікове – 214-228 мм.
Знання про запаси вологи сприятимуть більш точому прогнозуванню врожайності, оптимізації внесення добрив та моніторингу стану посівів, що дозволятиме нам вчасно виявляти ризики посухи та оцінювати стресостійкість рослин. Це також буде впливати і на наші агрономічні рішення, такі як вибір оптимальних сортів та гібридів, планування агротехнічних заходів, що в свою чергу підвищуватиме економічну ефективність виробництва.
Точна інформація про запаси вологи дозволятиме в майбутньому оптимізувати і витрати на системи захисту рослин. Наприклад, при високих запасах вологи можна розглянути застосування більш інтенсивних та ефективних, хоча й дорожчих, систем захисту, очікуючи вищу врожайність. І навпаки, при низьких запасах вологи доцільно буде обрати більш економічні варіанти захисту, зважаючи на потенційно нижчу врожайність. Це дозволятиме раціонально розподілити бюджет та максимізувати рентабельність виробництва.
Ми намагаємось адаптуватися до змін клімату та приймати стратегічні рішення щодо структури посівних площ. Наприклад, якщо виявлено, що для соняшнику буде недостатньо запасів продуктивної вологи з урахуванням середньо-багаторічного надходження опадів за весняно-літній період, можемо прийняти рішення про посів менш вимогливих до вологи культур.
АКЦЕНТ НА ОЗИМІ
Оскільки ми працюємо у зоні недостатнього зволоження, особливу увагу приділяємо озимому клину. У нашій структурі посівів він займає більшість посівних площ. Для збереження вологи в перші дні березня в усіх господарствах провели боронування озимих посівів після зимівлі пружинними боронами ЗПГ-24, кут атаки робочих органів якої регулюється залежно від маси рослин та заданої глибини розпушування ґрунту. А по ріпаку відпрацювали ротаційними боронами, щоб наситити кореневмісний шар ґрунту киснем.
Озимий ячмінь нині вирощуємо виключно на сорту Ханнелоре. Раніше сіяли й інші сорти, але за багато років практичного досвіду зупинилися на одному. Цей ячмінь ми здаємо із дуже якісною натурою 650-680-700, найменша натура у нас була 630. Сорт дає хорошу урожайність, не вилягає, посухостійкий.
Щодо озимої пшениці, традиційно віддаємо перевагу сортам одеської селекції Селекційно-генетичного інституту НААН, які дають нам плановий стабільний врожай у 4,5-6 т/га. Зокрема, по м’якій пшениці – це сорти Спадщина, Перспектива і Житниця, а по твердій – Алмазний і Блискучий, які влаштовують нас за вмістом протеїну і скловидністю. Для них і розробляємо елементи технології вирощування. Маємо в арсеналі і ще кілька сортів пшениці Одеського приватного селекційного інституту – Пані Оля і ОСПІ Пріор – це теж одеська селекція, але вже приватної насіннєвої компанії, і їх пшениця теж добре розкриває свій потенціал у нас, зокрема, в Роздільнянському та Подільському районах. Також минулого року спробували безостий сорт пшениці чеської селекції Юлія. Враховуючи хороші врожайні показники, які ми отримали влітку 2024 року на насіннєвій ділянці, цей сорт посіяли і під урожай 2025-го року.
Також восени минулого року у двох господарствах агрооб'єднання «Лиман» і «Ясні Зорі», у двох різних кліматичних зонах Одещини – Роздільнянському та Подільському районах – уперше висіяли один із сортів безостої пшениці дворучки від німецької компанії STRUBE. Клімат змінюється, відповідно, і строки сівби озимої пшениці змінюються. Тож актуальності набувають новітні сорти, які можна сіяти як восени, так і навесні. Їх використання дає дуже велику гнучкість в строках посіву. Якщо осінні умови будуть дуже несприятливі для сівби, то маючи в наявності насіння пшениці-дворучки, можна почекати і здійснити весняну сівбу у так звані «лютневі вікна». Восени ми посіяли певну площу цього середньораннього сорту і хочемо подивитися, як буде реагувати на наші погодно-кліматичні умови ця пшениця. Селекціонери характеризують її як високоякісну та стійку до посухи пшеницю, середньої висоти, з вигідним поєднанням максимального виходу хліба та стабільністю врожаїв. Ну, а чи займе вона гідне місце у нашому асортименті озимих, стане зрозуміло влітку, коли віджнивуємо.
Станом на перший тиждень квітня на півночі області, у ТОВ «Ясні Зорі» озима пшениця перебуває у фазі кущення – третій пагін. Хвороб та шкідників не виявили. Два сорти озимої пшениці Юлія (безоста, чеська селекція) і Спадщина (остиста, одеська селекція) перебувають у чудовому стані. Вологи на полях вдосталь. У центрі області, в ТДВ «Чорноморець» та ТОВ «Лиман», сорти одеської селекції Спадщина і Перспектива також мають чудовий вигляд, але вологи тут недостатньо, як на півночі, хотілося б краще. Хвороб, зокрема і борошнистої роси, не спостерігається. Сівбу ми здійснювали посівним комплексом Horsh Pronto. Норма висіву циї сортів становила 3 млн насінин на гектар. У «Лимані» пшеницю сорту Житниця Одеська сіяли сівалкою Great Plains нормою висіву 3,2 млн/га. Рослини нині добре розкущені, здорові, без ознак хвороб. Безостий сорт-дворучку Lenox, який сіяли вперше, посіяли в пізні строки, 20 жовтня, оскільки була пересторога щодо можливого передчасного розкущення. Наразі фіксуємо дещо менше кущіння рослин цього сорту, у порівнянні з Житницею, проте всі сходи здорові, без ознак хвороб.
Щодо ріпаку, у ТДВ «Чорноморець» і ТОВ «Лиман», в Одеському та Роздільнянському районах відповідно, у рослин нині триває інтенсивне стеблування. Рослини мають чудовий вигляд, бічних пагонів багато. Місцями є незначна дуплистість, проте ми оперативно спрацювали бором і за тиждень це все мине. На півдні, в «Агрофірма «Південна», ріпак вже у стадії бутонізації, формуються квіткові бруньки. Звичайно, в кожному з господарств є поля, де ті чи інші рослини дещо ослаблені, але ми працюємо над цим. А про потенціал урожайності однозначно зарано говорити, тому що погода нестабільна, спостерігається зниження температур. Як ці погодні умови впливатимуть на розвиток озимих в подальшому – покаже час.
ТОНКОЩІ ТЕХНОЛОГІЇ
Ми працюємо з різними типами ґрунтів. На одному полі можуть бути як чорноземи піщані, так і опідзолені. На деяких ділянках взагалі є чорноземи важко-суглинисті. З урахуванням зони розміщення господарства, а це 4 райони Одещини, ми маємо всі типи ґрунтів, які є в області. Оскільки працюємо в посушливій зоні, постійна нестача вологи призводить до ущільнення ґрунту. При чому жорстка посуха вже фіксується навіть у північних районах області. Тож сьогодні ми відійшли від традиційної технології обробітку ґрунту і використовуємо лише verti-till.
Придбали канадські агрегати Salford, які добре борються з ущільненням ґрунту, вирівнюють поле і створюють умови для раннього посіву. Диски цього агрегату рознесені по чотирьох рівнях, що повністю виключає можливість забивання. Salford має виту стійку, яка дозволяє працювати на високій швидкості, при цьому створюється ефект «відбійного молотка», що в свою чергу дозволяє робити мікротріщини в ґрунті, розпушувати ґрунт, і навіть руйнувати плужну підошву. Понад 20 км/год – це та швидкість, на якій агрегат успішно працює. Крім того, завдяки високій швидкості створюється вібрація частотою 25-45 Гц, яка подрібнює ґрунт навколо оброблюваної ділянки.
Пожнивні рештки, які залишаються на полях, затінюють ґрунт від сонця, захищають від вивітрювання верхнього шару ґрунту, скорочують втрати вологи через випаровування і зменшують ризик ерозії ґрунту. Після збирання зернової ми стараємося розподілити пожнивні рештки максимально рівномірно по полю. І завдяки роботі Salford також додатково їх подрібнюємо. Після соняшнику рослинні рештки подрібнюємо рублячими катками, що також сприяє швидшому їх розкладанню.
З ДОБРИВАМИ НЕ ПРАЦЮЄМО «НА ОКО»
Наприклад, напередодні підживлення озимих взяли проби ґрунту, віддали ці зразки до відповідної лабораторії, отримали чіткі результати щодо кількості азоту і фосфору в ґрунті та визначили дози внесення КАС для своїх полів. А вже в лютому підживили ним озимі культури, щоб забезпечити вдалий розвиток для росту кожної рослини. Вибір кількості азоту залежав конкретно від стану кожного поля.
Також під час посіву озимих восени вносили азотно-фосфорні добрива нормою 60 кг/га, і обробили насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником. У січні провели азотно-сірчане підживлення озимої пшениці по мерзлоталому ґрунту. Сульфат амонію по озимому ріпаку та озимій пшениці внесли нормами 200 та 100 кг/га відповідно. І, як показує досвід, сульфат амонію проявляє себе значно краще, порівняно з деякими іншими добривами – саме завдяки тим формам, у яких азот і сірка містяться в ньому. А ріпак і озима пшениця якраз дуже вимогливі до сірки. Та і азот у життєдіяльності озимих займає перше місце серед мінеральних з’єднань. Тому для забезпечення рослин упродовж вегетації сіркою і азотом, їх правильного розвитку та стабільної врожайності ми використовуємо сульфат амонію. Сочевицю теж сіяли з одночасним внесення мінеральних добрив.
Не економимо й на захисті посівів. У першій декаді березня через масовий літ шкідників на посівах озимого ріпаку (а це передусім були прихованохоботники), тому ми оперативно відпрацювали піретроїдним інсектицидом з додаванням адьюванта. По ячменю нам допомагає фунгіцид Систіва. Ми протруюємо насіння з осені – 1 літр Систіва на 1 тонну насіння, і тим самим захищаємо культуру від усіх хвороб. За чотири попередні роки ми не мали з цим жодних проблем. Навесні плануємо здійснити одну гербіцидну та дві фунгіцидних обробки. Але якщо гербіциди ми вносимо в будь-якому випадку, тому що за таких погодних умов бур'яни будуть рости дуже швидко, то фунгіцидні обробки залежать від розвитку хвороб. Ми уважно контролюємо стан посівів на кожному полі – дивимось на листя, беремо аналізи з кожного поля, здаємо до лабораторії, визначаємо чи є хвороби, чи немає.
Багато років стабільно працюємо з компаніями Syngenta, BASF, Bayer, Тімак Агро, Corteva, FMC, Лімагрейн, DEFENDA, INNVIGO, ALFA Smart Agro, Кіссон та інші. Вибір компанії-постачальника ЗЗР, залежить від того, яку проблему нам потрібно закрити. В цілому у сільському господарстві немає шаблонів, і кожен рік змушує нас шукати найбільш оптимальні рішення та продукти. Це стосується не лише насіння, ЗЗР, добрив, а й технології загалом.
